Главная страница

 

ДОМ
ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Информатика и программирование
Информационные технологии
Компьютерные сети
Информационная безопасность
Как заработать в сети Интернет
Информационные технологии
CASE-технологии
Программные средства
Низкоуровневое программирование
Модели данных
Структуры данных
Низкоуровневое программирование

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ ПРОГРАМУВАННЯ

 

В процесі спілкування людей виникла мова, якою люди користуються кожен день. Але їм довелося створювати штучні мови. Наприклад такі, як:

  • логіко-математична, що використовується у науці;
  • мова міжнародного спілкування - есперанто.

Особливий інтерес для нас являє група формальних мов, куди входять мови опису алгоритмів і мови програмування. Вони створюються з метою побудови точних і однозначних формульовок. Описи якихось процесів на цих мовах універсальні і незалежні від змісту самих процесів.

Усі формальні мови як і природні мови мають свій алфавіт і систему правил (граматику). Граматика природних мов довго вивчається у школі, ці мови складні і відображають суть людського розуму. Їх важко описати формально.

У ході створення штучних мов, особливо як додатків до комп'ютерів, прогрес дуже відчутній. Кількість мов програмування:

  • 1963 р. - 30 мов,
  • 1969 р. - 120 мов,
  • серед. 80 р. - декілька тисяч.

Найпоширенішими мовами програмування на теперішній час є Паскаль, С++, Java.

Ідеї програмування були викладені у середині 19 століття. У 1834 р. англієць Чарльз Беббідж після десятиріч пошуків розробив так звану Аналітичну машину. Поштовхом до її створення послужив успіх француза Ж Жакара, який вперше використав перфокарти для автоматизації роботи ткацького станка. Пізніше принцип дії машини Жакара застосували в механічних піаніно, телеграфних апаратах. Але справжня революційність цього винаходу пов'язана все-таки з обчислювальною технікою. На протязі 150 років перфокарти були основними носіями інформації для різних обчислювальних машин. Тільки у 80 х р. нашого сторіччя було об'явлено про припинення випуску перфокарт.

Найбільш визначним у цьому винаході було те, що вперше для керування будь-яким пристроєм використовували комбінації двох станів: дірка у карті чи її відсутність. Цей принцип керування використав Ч. Беббідж у своїй машині, ідеї якої стали фундаментом для подальшого розвитку ЕОМ. Тому часом Ч. Беббіджа називають "дідусем" сучасних ЕОМ.

При участі Беббіджа його учениця і помічниця Ада Лавлейс - дочка поета Байрона склала перші програми для розв'язування системи двох рівнянь і обчислення чисел Бернуллі.

"Аналітична машина тче математичні узори" - так сприймала Ада процес обчислень.

В 1843 р. вона надрукувала пакет лекцій, де у вигляді коментарів ввела основні принципи програмування аналітичної машини, деякі із них використовуються до сих пір. Але сам термін програми визначився лише через 100 років. Іменем Ади Лавлейс названа одна з сучасних мов програмування АДА.

В 1945 р. американець Джон фон Нейман запропонував команди керування і данні зберігати в машинній пам'яті, тим самим створив більш сприятливі умови для роботи з машиною. Ці команди, що зберігались у пам'яті, і отримали назву програми. Встановлені Нейманом принципи визначили основи комп'ютерів на декілька десятиріч уперед і їх час ще не пройшов. За цей безцінний вклад Джона Неймана називають "батьком" сучасних комп'ютерів.

Copyright © Eugene, 2007
e-mail: webmaster@ITDom.info
Rambler's Top100 Рейтинг@Mail.ru